Д укранського кервництва пд час конфлкту на Кавказ були недостатньо ефективними, каже кервник парламентського комтету з питань бепеки оборони Анатолй Гриценко. Президент мав вдкликати з вдпусток усх силовикв збрати засдання Ради нацбезпеки оборони, на якому ухвалити стратегю дй. Не варто було робити голослвних заяв про заборону повернення росйського флоту до Севастополя, або скасовувати взит делегац МЗС до Москви, – каже Гриценко:

Анатолй Гриценко

«Треба розумти – Рося нколи не залишиться в золяц. Захд зацкавлений у спвпрац з Росю у багатьох нших напрямках: ран, антитероризм, озброння, так дал. тому вдмовлятися вд контактв вд консультацй – це абсолютно не розумно для двох держав, як мають такий рвень взамозалежност в економчному полтичному формат. Можливсть говорити один одному навть рзк реч – це набагато краще, нж сидти кожному у себе вдома сплкуватися заявами через нтернет, ЗМ. Я вважаю, що нам треба хати в Москву, а м хати в Кив. У нас набагато бльше можливостей для досягнення порозумння, нж у тих кран, як розташован далеко вд Рос. Хоча б з урахуванням стор тих звязкв, як мж нашими державами».

Гриценко зазначив, що у вдносинах з Росю слд уникати пустих заяв, а краще продемонструвати вмння виршувати проблеми дипломатичним шляхом:

«Не треба демонзувати Росю. Це – одна з клькох сильних держав свту. Далеко не найсильнша. Право сили було в мжнародних вдносинах завжди. Але й слабш держави, менш за свом потенцалом спроможн подавати свй голос його вдстоювати.

З Росю треба чтко визначити – де наш нтерес, де межа переговорв. Якщо домовилися – слд виконати сво зобов`язання, стати здбними домовлятися. Тод з нами будуть нормально працювати. Пуст обцянки, потм порожн заяви х невиконання – це не сила держави. Цього треба уникати».

У той же час Гриценко назива неможливим повторення грузинського сценарю подй в Укран:

« розумння в Кремл, в Кив воно точно , що конфлкт вйськового характеру мж Украною Росю – це буде катастрофа для вс вропи. З дуже тяжкими наслдками економчного, енергетичного, екологчного та ншого характеру. Тому замсть того, щоб обговорювати питання, чи ми готов до вонного конфлкту наскльки готов, треба говорити про те, що полтики повинн зробити все, щоб такого конфлкту не було. Т люди, як допустять вйну мж Украною Росю, будуть проклят сторю».

З конфлкту на Кавказ Украна ма винести серйозн уроки, – вважа кервник парламентського комтету з питань бепеки оборони:

«Вйна на Кавказ бльш серйозно поставила питання перед кожним громадянином. Що все ж таки, крм протистоянь всередин крани – «коалця – некоалця», «ширка – неширка» набагато серйознш виклики, як начебто далеко, за сотн клометрв вд Украни. Але вони впливають на наше життя. не можуть не впливати. Значить треба мати мцну державу, суспльство. Для того, щоб бути спроможним протистояти цим викликам. Пд час цього конфлкту ми побачили з якими кранами ми можемо працювати, щоб протидяти таким викликам. Думаю, що псля того, що вдбулося на Кавказ набагато менше громадян Украни буде ставити питання «А чи потрбна нам армя, для чого ми утримумо наше вйсько? Навколо ж мир!» Я думаю, що «пацифств» навколо стане менше. бльш вимогливим буде голос суспльства щодо того, якою ма бути наша оборонна доктрина, збройн сили, нш силов структури. Наскльки ефективною сильною ма бути наша зовншня полтика. Важливсть цих питань буде бльш зрозумла суспльству».

У ниншнй ситуац питання нацонально безпеки може об`днати укранське суспльство, – вважа Гриценко:

«Зараз не йде мова про вступ Украни до НАТО. До цього не готова Украна як держава. До цього не готове наше суспльство. Воно не сприйма зараз тако постановки питання. Треба працювати над пдвищенням життвих стандартв в усх сферах. Це й буде пдготовкою до вступу в будь-яку органзацю. в НАТО в С. Треба менше говорити, а бльше дяти. Не говорити про ПДЧ, а виконувати його. Тому що це – в нтересах укранцв. Зараз ми рухамося до низу. Влада робить все можливе, щоб зруйнувати всю державну машину збльшити пррву мж суспльством органами влади. Постановка питання – стати членом Альянсу – це не мета. Це механзм. Мета – пдняти стандарти життя в Укран до хоча б середньовропейського рвня. Маючи економчний промисловий потенцал, ми можемо це зробити. Говорити про те, що будуть яксь кардинальн змни протягом найближчих пвтора року до виборв я не бачу пдстав. Тому що йде вйна за президентське крсло. Не за стратегю розвитку держави, а саме за крсло».