Першого жовтня 1958 року у США почало працювати Нац ональне управл ння з аеронавтики та досл джень косм чного простору, в домого у св т як НАСА. За п’ятдесят рок в роботи, задуманий як деолог чний проект протистояння Радянському Союзу у сфер осво ння космосу, сьогодн НАСА – одна з найпотужн ших установ у св т , яка займа ться цив льними досл дженнями космосу, проектуванням, будуванням та випробуванням нових покол нь човник в. , можливо, вже не так далек т часи, коли завдяки розробкам НАСА людство зможе осво ти не лише М сяць та планети Сонячно системи, але в ддален куточки Всесв ту.
про iсторiю НАСА
Гонка за осво ння космосу м ж Радянським Союзом та Америкою була ознаменована промовою молодого президента Джона Кеннед 1961 року, у як й в н оголосив про плани США д статися М сяця. «Ми вир шили полет ти на М сяць та зробити у наступне десятил ття ще к лька под бних м с й. н хто не говорить, що це буде легко», - сказав Кеннедi.
про головнi досягнення НАСА
Н що так не прискорило осво ння космосу, як запуск Радянським Союзом у 1957 роцi Спутн ка. В дтод НАСА зд йсню св й перший усп шний запуск супутника у космос – човника Експлорер-1. В дразу п сля того президент Айзенгауер у 1958 роцi п дпису закон про створення незалежного федерального агентства НАСА. Через ш сть м сяц в оголошено про початок програми Меркюр , яка зак нчилась польотом у космос ек пажу з семи астронавт в – Слейтона, Ш ри, Купера, Карпентера, лена, р ссома та Шепарда. Нац я познайомилась з першими американськими астронавтами 9-го кв тня 1959 року. В нтерв’ю, яке в н дав незадовго перед сво ю смертю, Алан Шепард пригадав той день як один з найщаслив ших дн в у його житт : «Тод ми оф ц йно були представлен , як американський перший косм чний ек паж», -- вiдзначив вiн. 5-го травня 1961 року Алан Шепард став першим американцем, який вийшов у космос у в дкрит й капсул Фр дом Спейс. Його подорож тривала п’ятнадцять хвилин. У лютому 1962 року програма Меркюр досягла сво головно мети. За чотири години та п’ятдесят п’ять хвилин Джон ленн три рази облет в земну кулю. За програмою Меркюр настала ера Джем най, за час яко було сформовано два ек пажi, зд йснено к лька виход в у космос та навколоземних подорожей. Джем най заклала фундамент усп ху програми Аполлон, у рамках яко косм чну подорож зд йснили три ек пажi, були розроблен потужн ракетн нос , створен м сячн модул . Доба Аполлон в дзначилась як усп хом, так трагед ю. У 1967 роцi три астронавти НАСА загинули у пожеж , яки виникла п д час випробувань Аполлону-1. В д часу трагед НАСА з новим хистом взялась за справу осво ння космосу. 20-го липня ш стдесят дев’ятого року астронавт Дейл Армстронг виконав об цянку президента Кеннед , ставши першою людиною, яка ступила на поверхню Мiсяця. Слова, сказанi ним у цей момент, уже увiйшли в iсторiю: «Маленький крок людини – величезний стрибок для людства». З того часу НАСА зд йснило ще ш сть запуск в у рамках програми Аполлон, яка була припинена у 1972 роц . Саме висадки на М сяць стали поштовхом для початку сп впрац у космос . У липн 1975 року радянський човник Союз та американський Аполлон зд йснили першу стиковку на орб т . Ера програми Аполлон завершилась, однак розпочиналась нова доба. Св й перший пол т у космос човник багаторазового використання Колумб я зд йснив у 1981 роцi. На борту корабля у космос було доставлено к лька супутник в та косм чний телескоп Габбл, зн мки якого привернули увагу усього св ту. Програма Шаттл, однак, зазнала два великих удари. У 1986 роц на с мдесят четверт й секунд п сля запуску вибухнув човник Челленджер. Вс с м член в ек пажу загинули. У лютому 2003 року з с мома астронавтами на борту загинула Колумб я. На певний час програма косм чних запуск в НАСА була заморожена. Нин в дновлено найб льшою частиною завершення побудови М жнародно косм чно станц . До 2010 року НАСА плану вивести з д вс сво човники. А нин ж управл ння продовжу працювати у галуз досл джень, дизайну та створення нового покол ння косм чно флотил , яка б проклала шлях перес чним мешканцям Земл до нших планет.
Переслати статтю
Версiя для друку
