Фладельфя – старовинне за американськими мрками мсто, колишня столиця Сполучених Штатв. 22-го квтня – це мсто, як увесь штат Пенсильваня, в якому воно розташоване, знову стане епцентром полтичного життя в кран, оскльки саме тут вдбуватимуться чергов демократичн праймерз. Свй вибр мж Клнтон та Обамою серед нших робитиме численна громада вихдцв з Украни.



Щосуботи майже 350 дтей прижджають в укранську школу у Фладельф, аби вивчати укранську мову та культуру. Старшокласники цими днями здають випускн спити. Молодш учн, напередодн Паски, старанно вчаться малювати писанки. А хн батьки, представники рзних поколнь та соцальних груп, проводять час за сплкуванням обговорюють останн под. Як вони сам ззналися, про полтику мова мж ними заходить не надто часто. Мешканка Фладельф Лариса Крль каже:

“Дуже мала кльксть американцв цкавиться полтикою. Можливо це правильно, тому, що в нас в Укран кожна бабця в сел займаться полтикою. Американц дуже хочуть кращого життя, але дають полтикам самим розбратися в ситуац, яка в кран. Але голосування звичайно тут проходить дуже активно, кожен ма свою думку трима в тамниц”.

При цьому кожен виршу ндивдуально, якого кандидата пдтримувати. висува сво аргументи “за”, каже Уляна Мазуркевич:
 
“Гллар як перша лед була дуже активна пдтримувала полтику Бла, а вн був добрий приятель Украни”.

Натомсть Ярослав Тайльх притримуться ншо думки: “Якщо говорити, який президент буде кращим для Украни, то я тут покладаюся на Обаму. Читав недавно статтю Бжезинського, який буде радником з мжнародних питань, якщо Обама буде президентом. я думаю, що це визнача, що Обама буде кращим президентом для Украни”.

Громадська дячка Наталя щук-Пазуняк прихильницею протилежного полтичного блоку: “Я республканка, не тому, що мене хтось так намовив, а тому, що я в тому переконана. Я пдтримую Мак-Кейна. Врю, що вн тих дей не зрадить. Бачите, його минуле, минуле його батька дуже глибоко зв’язан з американським справжнм патротизмом. А я завжди за справжнй патротизм”.

Американц не випадково в першу чергу оцнюють зовншньо полтичн намри кандидатв в президенти, адже на хн повсякденне життя справи штату чи мста традицйно бльше вплива мсцева влада. Вчитель стор Роман Дубенко каже:

“Бльшсть внутршнх вдносин повинн бути налагоджен в самих штатах, а що стосуться зовншнх вдносин, свтово полтики, то це справи федерального уряду. тому для мене, коли я дивлюся на кандидата у президенти, дуже важлив його погляди на зовншню полтику Америки”.

Для багатьох виборцв, як от для президента Укранського освтньо-культурного центру у Фладельф Бориса Павлюка бльш важливою партйна приналежнсть кандидата:

“Демократи бльше вдстоюють соцалзм, хочуть, щоб держава бльше бльше пдтримувала медичн справи, шкльн справи так дальше. Республканц бльше вдстоюють принципи нашо Конституц та демократ, вони за самодяльнсть”.

Втм, часто люди у свому вибор керуються ще простшими аргументами: Виконавчий директор Укранського освтнтьо-культурного центру Орися Гевка каже:

“Гллар Клнтон, як мен одна жнка сказала в коридор, не могла втримати свого чоловка при порядку, як вона порядок в Америц заведе? Сьогодн в коридор такий вислв був. А Обама, ми вважамо, взагал в мжнароднй полтиц ще нчого не зна, ще свту не бачив”.

А тим часом малюки закнчили малювати сво писанки знову повнстю захопили увагу свох батькв. Адже в Укран, в США – у змаганн мж дтьми полтиками завжди виграють дти.