Американськ науковц пов домили, що вони повернули з р сл пим, зам нивши ген, що спричинив сл поту. Це ¡V чудова новина, коли йдеться не лише про боротьбу з сл потою, але про генну терап ю в загальному.
Мануела народилася з р зким порушенням зору ¡V вона бачить лише неч тк форми. У Томассо ¡V така сама генетична вада зору. Обох чекала повна сл пота у в ц до 40 рок в. Одначе, можливо, цього вдасться уникнути завдяки зусиллям подружжя л кар в ¡V офтальмолога Ела Ме уа ра експерта генетично терап Дж н Бенет. хн й шлях до творення чудес розпочався на медфакультет , коли Ел запитав Дж н:
¡§Чи могла б ти взяти ген прищепити його в с тк вку живого орган зму? А вона в дпов ла ¡V ¡§Без проблем¡¨. Мабуть, це було надто спрощено, але в д того все почалось¡¨.
В д того часу минуло два десятил ття досл дницько прац . Ст вен каже, коли м вдалось в дновити з р собакам, вони почали думати про под бну м крох рург ю людського ока:
¡§Генетична терап я ¡V це процес зам ни поганого гену добрим¡¨.
Досл дники розробили спос б мплантац здорового гена в задн й частин ока. Мануела ¡V студент ун верситету, яка волод трьома мовами ¡V мр яла про те, що одного дня мплантац я дасть можлив сть читати. Дж н Бенет каже, що спочатку було чимало вагань:
¡§Нас непоко ла небезпека, що шрам на сам й с тк вц унеможливить доставку генного матер алу до в дпов дного м сця¡¨.
Однак через к лька тижн в п сля операц перев рка зору св дчила про сутт ве покращення.
Науковц кажуть, що ц досл ди прокладають шлях до розробки нових способ в л кування 140 нших вид в генетично сл поти, включно з макулярною дегенерац ю, на яку лише у Сполучених Штатах хвор ють майже два м льйони людей. Досл дники переконан , що це величезний крок до майбутнього, в якому под бн хвороби не вважатимуть невил ковними.
Переслати статтю
Версiя для друку
